pH шкіри (кисла мантія)
Поверхня здорової шкіри має pH 4.5–5.5, тоді як усередині організму він близько 7.4 — тобто кислотність створюється спеціально, і не як побічний ефект. Вона потрібна трьом системам одночасно: ферментам, що збирають цераміди, ферментам злущення й контролю над мікрофлорою. Лужне очищення зсуває pH на години, і за цей час усі три працюють неправильно.
Що це таке
Кислотність поверхні шкіри 4.5–5.5, створювана NHE1, вільними жирними кислотами, уроканіновою і молочною кислотами; всередині pH близько 7.4.
Для чого у косметиці
Оптимум ферментів синтезу церамідів; стримування калікреїнів злущення; перевага коменсалів над S. aureus; лужне мило зсуває pH на години.
Переваги
- Ферменти церамідів працюють лише в кислому — β-глюкоцереброзидаза і кисла сфінгомієліназа, що перетворюють попередники на цераміди міжклітинного матриксу, мають оптимум близько pH 5.5. При лужному зсуві їхня активність падає, і бар'єр збирається з неповноцінним ліпідним складом. Тому «змив і намазав цераміди» працює гірше, ніж здається: якщо очищення підняло pH, власна збірка ліпідів пригнічена саме тоді, коли її найбільше потребують.
- Подвійний удар при атопічному дерматиті — Підвищений pH при АД шкодить одразу з двох боків: гальмує ферменти синтезу церамідів і водночас знімає гальмо з калікреїнів KLK5/KLK7, які починають надмірно розщеплювати корнеодесмосоми. Додається третє — S. aureus краще росте й адгезує при pH ближче до нейтрального. Тому підкислювальний догляд при АД має обґрунтування, що виходить далеко за «приємні відчуття».
- Мило проти синдету: різниця у годинах — Класичне мило має pH 9–10 і піднімає pH шкіри на одну-дві одиниці, а повернення до норми займає від кількох годин до доби — тобто при вмиванні двічі на день шкіра проводить у зсунутому стані значну частину часу. Синтетичні детергенти з pH близько 5.5 такого ефекту не дають. Оскільки тоніки міняють pH ненадовго, головний важіль — саме вибір засобу для вмивання.