Апокринна залоза
Апокринні залози розташовані лише в пахвах, аногенітальній ділянці, навколо сосків і у зовнішньому слуховому проході; вони відкриваються у волосяний фолікул, а не на поверхню. Їхній секрет сам по собі не має запаху — його створюють бактерії, розщеплюючи попередники. Ген ABCC11 визначає і тип вушної сірки, і наявність запаху тіла. Ці ж залози причетні до гідраденіту супуративного.
Що це таке
Залози пахв, аногенітальної зони, ареол і слухового проходу; відкриваються у волосяний фолікул, активуються в пубертаті, адренергічна іннервація.
Для чого у косметиці
Секрет без запаху → бактерії вивільняють леткі кислоти й тіоспирти → запах тіла; ABCC11 визначає його наявність; фолікулярна оклюзія → гідраденіт.
Переваги
- Запах створює мікробіом, а не залоза — Свіжий апокринний секрет практично не пахне: він містить зв'язані попередники, з яких Corynebacterium і S. hominis своїми ферментами вивільняють 3-метил-2-гексенову кислоту й тіоспирти. Тому дезодорант, що пригнічує бактерії, і антиперспірант, що прибирає вологу як середовище, — дві різні робочі стратегії, а «змити запах» одним лише милом не виходить надовго.
- Один ген — тип вушної сірки й наявність запаху — Варіант ABCC11 538G>A дає нефункціональний транспортер: попередники не потрапляють у секрет, і людина практично не має запаху тіла, а вушна сірка в неї суха й лущиться. Предкова форма дає вологу сірку й виражений запах. Варіант переважає у Східній Азії, чим пояснюється історично низьке споживання дезодорантів у регіоні — рідкісний випадок, коли одна нуклеотидна заміна видно неозброєним оком.
- Гідраденіт — не інфекція залози — Попри назву, первинна подія при гідрадениті супуративному — фолікулярна оклюзія з наступним розривом і потужним запаленням, а не бактерійне ураження самої апокринної залози. Саме тому антибіотики самі по собі дають обмежений і тимчасовий ефект, а схвалення отримали протизапальні біологічні препарати (адалімумаб, секукінумаб). Куріння й надмірна вага — найсильніші фактори, на які можна вплинути.